Ревізія нижньо-, середньодевонської частини девону Волино-Поділля, для якого є дві офіційно визнані стратиграфічні схеми (1990 і 1993 рр. видання) показала, що ці відклади містять три групи місцевих стратонів: невалідні, з дискусійною валідністю, валідні. В стратиграфічній схемі 1990 р. з 29-ти стратонів лише сім валідні, п'ять - з дискусійною валідністю, 17 - невалідні. З 23-х підрозділів стратиграфічної схеми 1993 р. 10 стратонів валідні, дев'ять - з дискусійною валідністю, чотири - невалідні (два мають гомонімічні назви, два виділено з порушенням правил опису та опублікування). Здійснений аналіз валідності стратиграфічних підрозділів має стати підгрунтям для створення єдиного варіанта стратифікації девону Волино-Поділля.

Ревизия нижне-, среднедевонской части девона Волыно-Подолья, для которого существуют две официально признанные стратиграфические схемы 1990 и 1993 гг. издания, показала, что они содержат три группы местных стратонов: невалидные, с дискуссионной валидностью, валидные. В стратиграфической схеме 1990 г. из 29-ти стратонов только семь валидных, пять - с дискуссионной валидностью, 17 - невалидные. Из 23-х подразделений стратиграфической схемы 1993 г. 10 - валидные, девять - с дискуссионной валидностью, четыре - невалидные (два с гомонимичными названиями, два установлены с нарушением правил описания и публикации). Проведенный анализ валидности стратиграфических подразделений должен стать основой для создания единого варианта стратификации девона Волыно-Подолья.

Two official stratigraphic charts (1990 and 1993) are in Devonian of Volyn-Podillya. They are demonstrated differences in geological structure of the region. The revision of these charts is showed that they consist from 3 groups of stratigraphical divisions: valid, non-valid, with discussional validity. In stratigraphic chart publicated in 1990 from 29 stratigraphical units 7 are valid, 5 - with discussional validity, and 17 - non valid. From 23 stratons of the stratigraphical chart (1993) 10 are valid, 4 - nonvalid, 9 - with discusional validy. Analysis of validy must be the basic of the single stratification variant of Devonian of Volyn-Podillya.

Приведен сравнительный анализ двух официально принятых стратиграфических схем нижнего и среднего девона Волыно-Подолии, которые демонстрируют разные подходы к пониманию геологического строения региона. Они требуют тщательного пересмотра и аргументированной переинтерпретации.

Перечислены недостатки легенд Госгеолкарты-200 и главного нормативного документа для геокартирования - комплекта стратиграфических схем 1993 г. Их низкое качество свидетельствует о неудовлетворительном состоянии стратиграфических исследований в Украине. Застойные явления в стратиграфии - следствие кризиса в теории стратиграфии (разочарование в "панорганизменном подходе"), неправильной оценки возможностей биостратиграфии и резкого сокращения финансирования фундаментальных литолого-стратиграфических исследований. Охарактеризованы пути преодоления кризисных явлений в стратиграфии, направления развития биостратиграфии и задания стратиграфических исследований в Украине глобального, регионального и местного уровней.

Уперше проведено вивчення середнього девону з застосуванням фаціально-циклічного аналізу. Виділено три трансгресивно-регресивні макроцикли загальною потужністю від 50 до 83 м зі зміною відкладів від фацій відкритого шельфу до прибережно-морських та лагунних. Виявлено приуроченість прошарків теригенних порід до нижньої або центральної частини регресивних елементів циклів. Установлено особливості зміни будови циклів за площею й розрізами.

Узагальнено інформацію про колектори девонських відкладів Волино-Подільської нафтогазоносної області, виділено різні типи колекторів, надано їх характеристику та в загальних рисах висвітлено поширення на площі й у розрізі. Надано характеристику наступних типів колекторів: уламкових - первинних порових (гранулярних) і вторинних тріщинно-порових; карбонатних - первинних порових (гранулярних) і внутрішньоформенних, вторинних біогенно-кавернових, тріщинних, тріщинно-кавернових. Виділено й охарактеризовано вперше біогенні колектори. Поширення різних типів колекторів у розрізі та на площі неоднорідне. На північному сході та півдні Волино-Подільської нафтогазоносної області серед колекторів домінують первинні теригенні та карбонатні внутрішньоформенні. На захід колекторські властивості погіршуються.

Проведені комплексні літолого-фаціальні та седиментологічні дослідження частини розрізу дністровської серії нижнього девону у відслоненні біля с. Будзина Івано-Франківщини дозволили виявити специфіку його будови, характер циклічності та відтворити умови формування. Оскільки породи практично "німі", без органічних решток, їх стратиграфічне положення встановлено умовно та відповідає празькому чи, можливо, низам емського ярусу загальної стратиграфічної шкали. Загальний план будови відслонення такий: в алевролітовій масі є два лінзоподібні піщані тіла, що займають різні стратиграфічні рівні. Розріз складений двома циклітами (парасеквенсами). За характером будови вони є подібними як до флювіальних циклітів (фації А і В), виділених Дж. Л. Аленом у розрізах "давнього червоного пісковику" Англії та Уельсу (1964), так і до циклітів Боума для турбідитних потоків, течія яких слабне. Враховуючи характер будови відслонення, а також значне латеральне поширення та потужності дністровської серії загалом, можна припустити, що вона формувалася в межах потужної дельтової системи.

Коржівський кар'єр, розташований у Тернопільській області, розкриває потужний (товщиною 35,5 м) розріз теригенно-карбонатних порід, 80 % якого складають доломіти. Здійснені вперше детальні петрографічні та палеонтологічні дослідження стали підгрунтям для стратифікації розрізу кар'єру на пачки, встановлення гетерогенності доломітів. Виявлені підвищені макро- і мікрокавернозність та тріщинуватість доломітів дають підстави розглядати їх та синхронні їм подібні утворення в зануреній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області як потенційні карбонатні колектори первинно-порового, вторинно-кавернового та вторинно-тріщинно-кавернового типів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР3)24

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж28852/г. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження дисперсної органічної речовини вугілля пласта n8 Львівсько-Волинського басейну з використанням методу паліноориктоценозів виконано вперше. Визначено систематичний склад спор і пилку та виділено різні типи паліноориктоценозів. За цими даними відновлено палеорослинність і визначено фази формування палеоторфовища вугільного пласта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*801.1-652.26

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ